Залізничний район м. Львова. ДНЗ № 30

Авторизація


Старша група №1 "Світлиця"

 

Працюємо за програмою

«Впевнений старт»

 

 

 

Немає визначеної межі,  коли треба завершити свою освіту, але є чітко визначений період, коли освіту потрібно розпочати. Це – дошкільний вік у житті кожної особистості.

 

 

Дошкільна освіта – обов'язкова первинна складова неперервної освіти в Україні,  а дошкільний вік – базовий етап фізичного, психологічного та соціального розвитку особистості дитини. Дитина в перші роки свого життя принаймні двічі змінює середовище свого соціального життя: садочок швидко поступається місцем школі. 

 

 

Тож педагогам - вихователям необхідно не лише розкрити індивідуальність кожної дитини, а й підготувати її до вступу в більш самостійне життя. 

 

 

 

На це й зорієнтована сьогоднішня програма "Впевнений старт" призначена для всіх дорослих, причетних до розвитку, виховання і навчання дітей.

 

 

 

Головне завдання програми — націлити педагогів і батьків на особистісний розвиток майбутніх школярів.

Особливий акцент зроблений на ігровій діяльності як провідній для всього дошкільного дитинства, як на самобутньому засобі розвитку дітей. 

 

У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

 

 

У Програмі «Впевнений старт» сім"ю  визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю.

 

 

Сім’я має право розраховувати на кваліфіковану допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо рівних умов отримання дітьми якісної, доступної освіти.

 

 

 

Програма містить :

·         психологічну характеристику дитини старшого дошкільного віку,

·          орієнтовний режим організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку,

·          форми роботи  з  дітьми  за кожним  розділом  ,

·          орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років ,

·          практичні поради  батькам і педагогам щодо  виявлення  здібностей кожної дитини. 

 

 

 

 

Якщо вашій дитині 5-6 років

 

 

На шостому році життя у дітей формуються вищі почуття:  

   - інтелектуальні (допитливість, цікавість, подив та почуття

      гумору),

  - естетичні ( почуття прекрасного, героїчного),

  - моральні (почуття гордості, сорому, дружби). 

 

Блискавично починає розвиватися пізнавальна активність малят. Вони чекають від дорослих

серйозних, вдумливих і правдивих відповідей.

Так, з одної сторони, діти виявляють велике

бажання поділитися з оточуючими своїми знаннями та уміннями, а з іншої, багатий кругозір дитини позитивно впливає на успішність її спілкування,взаємовідносин з однолітками.

              Сприймання дітей цього віку досить активне, але непомітне за рахунок його повного переходу у  більш внутрішній план. Тепер воно стає,  цілеспрямованим, аналітичним, осмисленим.  Починає прокидатися довільне сприйняття - спостереження.Прокидаються сенсорні здібності: окомір, спостережливість.

 

 

Водночас продовжується зростання стійкості  та обсягу уваги. Починається формування довільної уваги, але мимовільна увага ще переважає над довільною. Доволі сильними та діючими засобами активізації уваги в цьому віці є  ігровий та пізнавальний інтереси. 

 

Продовжує формуватися довільна пам’ять. З’являється свідоме, цілеспрямоване запам’ятовування. Але найбільш важкий матеріал діти згадують граючи. Переважним видом пам’яті у цьому віці є образна пам’ять. Цю особливість треба враховувати при навчанні дітей читанню, лічбі та письму. 

 

 

Також на  шостому   році  життя  починає розвиватися  смислова пам’ять. Ефективність смислової словесної пам’яті залежить  від  розуміння інформації, яку треба запам’ятати. Тому слід заохочувати дітей до повторення, римування, вправ з образами уяви, наочним  матеріалом,  відстроченого   відтворення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків,  як до найкращих засобів розвитку пам’яті у цьому періоді.

 

 

На  шостому  році  життя  активно  починає  розвиватися продуктивна  уява.  Стають  помітнішими  перші  спроби  керувати  власними  образами,  змінювати їх відповідно до свого задуму. Розвиткові уяви сприяють ігри та вправи, де діти можуть  легко оперувати уявленнями: вигадувати  або продовжувати історії, оповідання, казки, вірші, складати нові конструкції, виходячи за межі зразка.  

 

Мислення у  дітей 5-6 років ще наочно-образне, але з’являються елементи словесно - логічного. Також

відбувається  формування образно-схематичного мислення.  Удосконалюються  і розвиваються мислительні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, серіація. Розвиваються  категорії  мислення: причина–наслідок, ціле - його складові частини, істотні ознаки – неістотні. Старшим дошкільним вже доступні завдання на передбачення. Вони можуть розповісти послідовність знайомого процесу чи явища. Завдяки поєднанню уяви, мислення та мовлення розвивається символічна функція мислення. А символи є основою для створення різних моделей предметів   (матеріальних, словесних, графічних).Розвиток мислительних операцій є важливою умовою розвитку таких

 

інтелектуальних здібностей  як: швидкість, гнучкість мислення,

 

здатність розв’язання  завдання, до оригінальності  ідей.

 

 

    Продовжується  розвиток  плануючої функції мови

дитини.  Розвиток  сприймання, пам’яті, мислення  та  уяви дає  змогу  дитині зробити мову об’єктом усвідомлення. А отже, наступає сприятливий час для навчання складання описових розповідей з опорою на предметні та сюжетні картинки, самостійному переказу літературних творів. Навчання азам грамоти сприяють розвиткові аналітико - синтетичної функції мови , яка робить досконалим процес звукового аналізу слів,  котрий  стане у  нагоді  майбутнім першокласникам на уроках читання та письма.

 

 

       У 5-6 років інтерес дитини спрямовується на сферу

взаємовідносин між людьми. Діти починають аналізувати та порівнювати оцінку себе дорослими із власною оцінкою, яка в цей період, як правило, є трохи завищеною (Я – гарний). Так  у  майбутніх школярів розвивається  здатність змінювати  свою  точку зору, що відрізняється  від  власної, уміння  побачити  ситуацію  очима іншої  людини. Дитина позбувається егоцентричної позиції. Але достатньо часто у цьому віці діти виявляють брехливість. Така риса пробуджується тоді, коли вимоги дорослих до дитини завищені або неадекватні їхньому розвитку. І тоді, щоб не втратити довіру дорослих, а також уникнути нападок, діти починають придумувати виправдання своїм вчинкам, перекладати провину на інших. Батькам у таких випадках необхідно бути дуже уважними, проявити гнучкість у своїй поведінці та методах виховання, інакше вікова особливість з часом може перерости у стійку негативну рису характеру.

       Спілкуючись між собою,   майбутні першокласники мають змогу не тільки ствердитись як особистість, а й адаптуватися до шкільних умов;  вміти успішно долати труднощі у навчанні, конструктивно розв’язувати конфлікти з ровесниками, перебудовувати власну поведінку в залежності від подій. Цьому сприяють рухливі, мімічні та психологічні вправи та ігри.

 

 

 

Інтелектуальна  готовність характеризує достатній  рівень розвитку мислення: рівень узагальнень, розуміння зв’язків між явищами, наявність розгорнутої фразової мови, здатність  до  дорослих, а також належний   рівень  розвитку навчання   за   допомогою дорослих , а також належний рівень тонкої моторики.

Емоційно–вольова  готовність  означає

  емоційну зрілість  та вольову

регуляцію, тобто здатність поводитися

згідно ситуації і виконувати розумову

роботу за  інструкцією або за зразком .

 Особистісна готовність виявляється у бажанні  досягти  позитивного  результату, вмінні орієнтуватися на певну систему вимог, здатності працювати в групі однолітків  та умінні встановлювати контакт як з дорослими так і з однолітками.

 

     

 

    


                                            

 

       

 

Своєрідною формою особистісної активності й вияву

довільної поведінки є самостійність та ініціативність. Вони виявляються в постановці й розв’язанні різного роду життєвих завдань без допомоги дорослого, здатності організувати будь-яку діяльність за власним бажанням, використати власні знання та вміння для досягнення цілей.

 

 

Самостійна та ініціативна дитина – це дитина в пошуках.

Вона здатна на безкорисливий ризик, тому має право робити помилки, які є нормальним показником її розвитку. Вчинки, дії та результати дитячої діяльності батьки повинні оцінювати правдиво, але обов’язково

доброзичливо, з певною мірою впевненості, що дитина виправить свою помилку. І це дуже важливо, бо в школі предметом взаємодії та оцінки будуть в основному відповідність дій зразкам та правилам.

 

 

 

 

 

 

 

Вплив інформаційного простору на особистість дитини

 

 

Відомо, що провідні особистісні риси формуються протягом перших п’яти років. Микола Амосов в своїх педагогічних роздумах «Здоров’я і щастя дитини» наводить спосіб визначення рівня свідомості, моральної вихованості малюка за визнанням ним типу авторитету:

1.          Якщо сприймає силу як єдиний можливий авторитет, то рівень, на жаль, найнищий – примітивний, тваринний.

2.          Найвища стадія – визнання авторитету інтелекту, духовності, це здатність цінувати найвищі цінності – доброту, людяність, щирість.

 

 

Замислимось, які особистісні цінності переважають сьогодні? Які чинники впливають? Який інформаційний простір навколо нас та - особливо - наших дітей?

 

 

Попри заборону до 22 год., ефірний час заповнений бойовиками зі сценами кровопролиття, бійок, насилля; улюблені кіногерої (Шварценеггер, Сталлоне, Ван Дам) – костоломи. Жорстокість стає стереотипом нашого часу, а скромність – пороком.

 

Цікавою розвагою - навітьдитячою! - стали фільми жахів, де за «героїв» огидні монстри... Сміємось над грубими кінокомедіями, де треба веселитися, коли людина падає, страждає, потрапляючи у прикрі ситуації...

 

Нецікава інформаційна тематика дитячих мультфільмів – безглуздо бігати один за одним, бити по голові молотком і праскою, а герої просто вражають потворними квадратними обличчями, пустим, бездумним виразом очей, позбавлені будь-якої особистості...

Існують же високохудожні дитячі фільми, добрі, веселі мультфільми, то хто і чому ж нашім дітям пропонує найгірше?

Нині фактично немає дитячої мелодійної пісні, сучасної тематики, яку б діти могли співати без музичного супроводу, народні їм не відомі, бо не звучать в ефірі (не формат), за опитуваннями - діти з 3-х річного віку повторюють репертуар «попсових, шансонних зірок» - той, що запам’ятали з відео кліпів. 

Аналізуючи історію: греки досконало вивчили вплив музики на формування дитячої особистості, людського характеру і плекали естета, тонку, чутливу натуру, а спартанці ж, аби культивувати в серцях хлопчиків жорстокість, обмежували музичне виховання монотонними військовими маршами для примітивності, грубості.

 

У 80-тих роках ХХ ст. фізіологи визнали, що інформаційний вплив поп- і рок-ритмів на здоров’я шкідливий, порушується обмін речовин, підвищується тиск, збивається серцевий ритм, виснажується нервова система, і жодних висновків – «кислотні» й «металеві» ритми заполонили ефір, народна та класична музика штучно витіснені.

Чи правомірне виправдання? – Народ осучаснився! Відомо ж, у цивілізованих країнах телебачення транслює 100-годинні цикли концертів і лекцій про класичну музику, а нас примусово заганяють на «дно» світової культури.

Хто поставить під сумнів освітнє значення книги? Та попри здоровий глузд, держава не забезпечує своїх дітей - маленьких громадян - гарними, цікавими дитячими книжками. Книжкові розкладки заповнені страшилками, дитячими детективами, непотрібом-коміксами. Це низького ґатунку модні одноденки, так з дитинства формується читацька невибагливість.

 

А "дитячі" іграшки – озброєні роботи, монстри, розлючені динозаври, усміхнені скелети. Дивлячись на м’які іграшки, сумніваєшься, це пес чи ведмедик. Це заздалегідь запрограмовує сюжет і характер ігор. Особливо беззахисні діти - в суцільному негативному полі. Є, звичайно, і добрі, корисні дитячі розвивальні ігри, фільмі, книги, але вони губляться в навалі потворної, неякісної продукції.

Від народження діти не володіють здатністю критично мислити, це формується тривалий період, з досвідом, з формуванням особистості. Все, що оточує сприймається як норма!

Вихід

·     створення позитивного  інформаційного мікропростору дитини ,

·       максимум критичності при доборі книг, фільмів, іграшок,

·       ознайомлення з класичною дитячою літературою,

·       естетичні, розвивальні ігри,

·        бесіди до і після перегляду фільмів,

·       розглядання репродукцій картин,

·        відвідування музеїв, виставок, без примусу.