Залізничний район м. Львова. ДНЗ № 30

Авторизація


Батьківський лекторій

 

Харчування дітей дошкільного віку.

Другий, третій роки життя - це перехідні періоди, коли харчування дитини поступово наближується до харчування дорослих. Найголовніша умова у всі вікові періоди , аби їжа забезпечувала необхідну потребу у білках , жирах , вуглеводах і калоріях для гармонійного росту і розвитку , що закладає основу здоров'я дитини.

З двох років дещо уповільнюється ріст дитини , але потреба у харчових інгредієнтах (білках, жирах, вуглеводах) висока при малих ще можливостях шлунково-кишкового тракту і нестабільності апетиту.

Необхідно так організувати харчування, щоб використані продукти не сприяли виникненню захворювань. І , як це не сумно , у наш час потрібно виключити з раціону саме ті продукти , які ми досить часто вживаємо, оскільки вони не потребують тривалої обробки. Більшість мам працює , у них не залишається сил і часу на приготування домашньої їжі , тому вони широко використовують полуфабрикати типу сосисок і ковбас, бутербродів і т. ін.

УВАГА! Харчування школярів з використанням тільки готових продуктів промислового виробництва («продуктів сухого пайка») можливе у виняткових випадках протягом недовгого часу (не більше 2-4 тижнів). При цьому рекомендоване вживання молочно-фруктових холодних сніданків: кисломолочні напої і молоко, сир, хлібобулочні вироби, фрукти, соки і вітамінізовані напої.

Що не рекомендовано використовувати у раціоні дітей?

У харчуванні дітей дошкільного віку неприпустиме використання:

-  кулінарних жирів (маргарини та їх похідні), які містять трансізомери жирних кислот, що сприяють виникненню онкозахворювань;

-  сирокопчених м'ясних гастрономічних виробів і ковбас, у зв'язку з вмістом у них великої кількості харчових домішок, у тому числі консервантів, ароматизаторів і ін., а також різноманітних екстрактивних і збудливих інгредієнтів;

-  смажених у жирі (маслі) продуктів, виробів (пиріжків, пончиків, картоплі і т. ін.);

-  продуктів, що містять екстрактивні і збудливі компоненти: консерви і мариновані овочі і фрукти (консервовані з додаванням оцту); сири гострих сортів;

-    кісткові і грибні бульйони, у тому числі харчові концентрати на їх основі;

-  оцту, гірчиці, хріну, перцю гострого (червоного, чорного) й інших гострих приправ;

-    соусів типу майонез або на основі жирової емульсії, що містять оцет,

-  гірчицю або інші гострі приправи (типу кетчупу);

-  міцного чаю, кави натуральної, а також інших продуктів, що містять кофеїн і будь-які стимулятори, алкоголь;

-    газованих напоїв (наслідками їх регулярного і постійного вживання є захворювання органів травлення; ожиріння; цукровий діабет і карієс; алергія);

-    тонізуючих, біологічно активних домішок до їжі (БАД), що містять елеуторокок, женьшень, родіолу рожеву, інші аналогічні компоненти, що впливають на ріст тканин організму, а також продуктів, що виробляються за допомогою перерахованих домішок;

-    продуктів на основі генно-модифікованої сировини, що містять стимулятори росту (гормони, гормоноподібні речовини) й антибіотики.

Увага! Солона риба, солоні огірки (консервовані у банках) можуть використовуватися у харчуванні дітей і підлітків тільки епізодично, не частіше одного разу на 2 - 4 тижні. Дітям можна давати тільки рибу слабкого посолу.

Дітей старших року годують не більше 4-5 разів на добу з проміжками між їжею у 3 - 4 години. Добовий об'єм раціону харчування розподіляється приблизно так: сніданок - 25%, обід - 35%, полуденок - 15%, вечеря - 25%. Останнє годування дитини проводять за 1 - 1,5 години до сну.

Орієнтовний режим харчування дитини:

7-30 - 8-30 - сніданок 13-00- 14-00-обід 16-30 - 17-00 - полуденок 19-00-20-00-вечеря

Протягом тижня у раціоні дітей дошкільного і шкільного віку мають бути присутні: молоко і молочні продукти (сметана, сир, яйця, творог), вершкове і рослинне масло, м'ясо або риба, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, свіжі фрукти та ягоди, натуральні фруктові соки, овочі, зелень.

Дитина шкільного віку має щодня отримувати:

-              вершкове масло: ЗО - 40 г;

-              рослинне масло: 15 - 20 г;

-              хліб (пшеничний і житній): 200 - 300 г;

-              крупи і макаронні вироби: 40 - 60 г;

-              картопля: 200 - 300 г;

-              овочі: 300-400 г;

-              фрукти свіжі: 200 - 300 г;

-              сік: 150-200мл;

-              цукор: 50 - 70 г;

-              кондитерські вироби: 20 - ЗО г;

-              молоко, молочні продукти: 300 - 400 г;

-              м'ясо птиці (філе): 100-130 г;

-              риба (філе): 50 - 70 г.

Що краще їсти уранці?

Після сну дайте дитині трохи води - у такій кількості, у якій вона потребує. Через 15-30 хвилин або пізніше запропонуйте дитині розведений сік із сезонних фруктів. Улітку - соки з ягід: чорниці, чорної і червоної смородини, вишні і т. ін., восени і взимку - з яблук, груш, а весною - з цитрусових. Для кращого перетравлення їжі соки дітям розводять водою (це важливо!) у пропорції 1:1 або одна частина води і дві частини соку. Саме сніданок має обов'язково містити будь-яку гарячу страву – з домашнього сиру, яєць, крупи (молочна каша), м'яса, а також гарячий напій (чай, какао, кавовий напій з молоком) або вітамінізовані напої і соки.

Що краще вживати на обід!

На обід обов'язковою є перша страва, м'ясна чи рибна страва з гарніром, у тому числі з овочів, і напій (сік, компоти з свіжих чи сухих фруктів). Доречно також в обід давати дітям свіжі фрукти.

Як не варто давати м'ясо дитині?

У жодному випадку не можна давати кісткові бульйони! Не потрібно і жирних бульйонів. І на кінець, не частіше чотирьох разів на тиждень можна дати будь-яке м'ясо, але не сосиски і не ковбасу. Не варто давати м'ясо з картоплею, це поєднання несприятливе для травлення.

Що краще їсти на полуденок?

Через 2-3 години можна запропонувати дитині компот (киселі заборонені) або печене яблуко, чай з сухарями, сушкою, нежирним печивом. Що краще їсти на вечерю?

Вечеря частіше має складатися з білкової їжі. Зазвичай рекомендують рибу, молочні, крупові, овочеві, сирні чи яєчні страви. А от м'ясні страви перед сном не рекомендуються. Іноді на вечерю можна дати будь-яку картопляну страву. Діти із задоволенням їдять картоплю з квашеною капустою, солоним огірком. Якщо дитина любить яйця, два-три рази на тиждень дайте їй яєчню. Можна запропонувати 1 - 2 варені яйця, але не додавати до них ще якісь страви. Власне перед сном можна дати дитині склянку кефіру, молока, ряжанки з печивом, булочкою і т. ін.

Повторення у раціоні одних і тих же страв чи кулінарних виробів у найближчі дні не припустимо. У суміжні дні варто уникати використання страв, що готуються з однієї і тієї ж сировини (кашки і гарніри з одного виду круп, макаронні вироби у різних стравах і т. ін.). Допустиме використання білих коренів (петрушки, селери, пастернаку), укропу, лаврового листа, свіжої зелені, а також кориці і ваніліну.

Ось таке просте, але розумне харчування принесе користь Вашій дитині. Звичайно, якщо дитина хвора, то лікар разом з батьками можуть коректувати дієту, виходячи з конкретних особливостей захворювання.

 

 

 

 

 

Світ гри у житті дитини.

Важливість та значущість дитячої гри, її розвивальний, навчально-виховний вплив на процес формування гармонійної успішної особистості дитини, важко переоцінити. На жаль, не всі батьки звертають відповідну увагу на ігри своїх дітей. А тим більше на свою особливу роль у їх організації. Набагато легше під час спонтанних дитячих ігор відпочити або зайнятись побутовими справами. Так, дорослі зневажають та недооцінюють можливості, внутрішній ресурс гри для розвитку задатків, здібностей, обдарованості своїх дітей, які у перспективі можуть визначити їх долю. Недарма ж гра - це своєрідний «дев'ятий вал» дитячого розвитку. В ній дитина поступово перетворюється на дорослого.

Гра - це провідний вид діяльності дитини до 6 - 7 років, який характеризується швидким переключенням уваги, фантазуванням, спонтанністю, зміною дій, розвитком мовлення та неординарністю мислення тощо.

Засвоєння соціального досвіду відбувається через взаємодію: дитина - дорослий, де кожний впливає та модифікує поведінку іншого. Дитина постійно спостерігає, імітує та моделює відносини, поведінку і діяльність оточуючих її дорослих. Таке моделювання має набагато більший вплив на соціальний розвиток дитини, ніж словесні інструкції та повчання. Тому таким важливим є особистий приклад батьків. Моделювання відбувається у вигляді сюжетно-рольової гри.

У процесі встановлення ігрових та реальних відносин дитина навчається аргументувати свою позицію, відстоювати те, у що вірить. Вона може бути самостійною серед знайомих однолітків. Здатність виявляти вольові якості, регулювати свою діяльність, активно виконувати задумане, протистояти іншим у випадку впевненості у своїй правоті є самостійністю - найважливішою соціальною якістю дитини.

Користь, позитивний ефект від гри підвищуються, якщо батьки будуть цілеспрямовано, систематично й усвідомлено формувати необхідні якості дитини, яка у перші роки життя стрімко розвивається. У процесі розвитку дитини є певні періоди, або «вікна», коли вона найкраще навчається і вдосконалює конкретні вміння. По закінченні такого періоду дитині стає набагато складніше, а інколи майже неможливо, вивчити те ж саме, що і під час «вікна». Вдалим є приклад розвитку мовлення. Усім відомо, що дітям набагато легше, ніж дорослим, оволодіти іншою мовою. Рівень зусиль, що їх необхідно докласти для засвоєння певних знань, умінь та навичок, напряму пов'язані з «вікнами». Проте, що ми знаємо про них? Коли ці «вікна» відкриваються? Які наслідки мають для дитини? Якщо дитина пропустить певне «вікно», чи зможе вона згодом надолужити втрачені можливості? Наразі ці та багато інших питань ретельно розглядаються нейробіологами, які стверджують наступне:

Найоптимальніші періоди у розвиткові дитини:

Відчуття (від народження до 1 року); емоційний контроль (від народження до 2-х років); візуальні навички (від народження до 2-х років); соціальна адаптація (від народження до 2-х років); словниковий запас (від народження до 2 років); сприймання (від народження до 3-х років); математика/логіка (від 1 до 4-х років); уява (від 3-х до 6 років); пам'ять (молодший шкільний вік); друга мова (від народження до 10 років); музика (від 3 до 10 років).

Гра для дитини - природний процес, від якого діти отримують задоволення та завдяки якому пізнають світ.

Для забезпечення належних умов розвитку малюка використовуються різні види ігор, що пов'язані між собою.

Сенсорні ігри. Даний вид ігор спрямований на набуття дитиною сенсорного досвіду. Торкатися води, розглядати квітку, чути та копіювати різні звуки. Відчуття та сприймання світу приносить дитині задоволення. Ігри з водою, піском, природними матеріалами, музичними інструментами, посудом приносять багато користі малюкові.

Моторні ігри спрямовані на пізнання та оволодіння різними рухами. Розглядати свої ручки, повертатися, торкатися ноги, повзати - усе це процес розвитку і гри для малюка. Діти можуть повторювати одні й ті самі рухи та отримувати задоволення від процесу власного руху. Пальчикові ігри, забавки з рухами, гімнастика, стрибки, повертання, плавання - лише деякі з можливих ігор з різними рухами.

Ігри для розвитку мовлення: перші спроби зі звукам, складами, словами, створення власних слів, експериментування з силою звуку, темпом, приспівуванням звуків та слів. Поступово малюки навчаться користуватися мовленням. Після того як перші 10 — 12 слів вивчено, діти починають експериментувати зі словами, вигадувати свої та отримують від того радість. Діти бавляться зі звуками, для них важливий сам процес, а не зміст слів. До таких ігор належать: приспівування звуків, пестування, забавки, примовляння, скоромовки, казки, історії та інше.

Рольові ігри. Малюки відтворюють світ дорослих, повторюють те, що бачили у сім'ї. Бавляться у доньки-матері, уявляють себе в різних ролях, і наповнюють своїм змістом. Рольові ігри спрямовані на розвиток навичок спілкування, поведінки в різних ситуаціях, творчих здібностей. У рольових іграх діти виявляють свою волю та фантазію. 

Існує багато ігор для дітей з батьками, які розвивають малечу. Грайтеся зі своїми дітьми!