Залізничний район м. Львова. ДНЗ № 30

Авторизація


Інформація про педагога, що атестується. Досвід роботи

Організація дослідницько-експериментальної роботи з

 

дошкільниками

 

 

 

 

 

У процесі усвідомленого, дійового ставлення дітей до природи, керівна і

 

спрямовуюча роль належить вихователю, який виступає для дітей не тільки як

 

носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій прийомів, функцій. До

 

завдань вихователя входить так організувати діяльність дітей, щоб шляхом

 

самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, наочно перетворюючих

 

дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями, так і вміннями та

 

навичками їх самостійного набуття. Останнє тісно пов’язано з практичним

 

перетворенням об’єктів природи, які набувають характеру експериментування,

 

нескладної пошуково-дослідної діяльності. Шляхом такого пізнання природи під

 

керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з

 

об’єктами та явищами, відбувається їх різноманітний аналіз, порівняння,

 

зіставлення тощо.
 
Така організація пізнавальної діяльності має вирішальне значення. В

 

експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з найважливіших

 

умов його ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини,

 

мають формуватися на основі знань, раніше нею засвоєних. Лише за  цієї умови

 

задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього, а

 

розвиваюча функція навчання і виховання вимальовуються через сутність

 

принципу наступності. Це сприяє у дітей уміння застосовувати раніше набуті

 

знання про явища та об’єкти природи в іншій конкретно-значущій діяльності.
 
Ці вміння синтезують у собі знання не тільки як доступну для засвоєння

 

інформацію, а й як оцінку оточуючого. Таким чином, активне засвоєння дітьми

 

молодшого дошкільного віку знань, певних результатів суспільно-зна-чущої та

 

доступної дитині діяльності виступає як основа у її підготовці до наукового

 

пізнання світу природи.
 
Вихователю слід пам’ятати, що в його діяльності необхідно постійно посилатися

 

на моральну та інтелектуальну сприйнятливість дошкільника, яка

 

характеризується в цьому віці активністю таких розумових операцій, як аналіз,

 

порівняння, зіставлення, а також високим емоційним ставленням до

 

пізнавального об’єкта. Ці риси домінують у дошкільному віці і виступають у роботі

 

педагога як необхідна передумова у формуванні основ, елементів понять, а в

 

майбутньому – і поглядів дітей.
 
СТРУКТУРА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        
 
Природознавчі  дослідження  є  одночасно  продуктом  і  процесом. Як продукт

 

 природознавчі дослідження  є  організованим об’ємом знань про фі-зичний і

 

природний світ. Як процесс — це спостереження та експериментува-ння, Дуже

 

важливо, щоб  діти  брали  участь  у процесі дослідження природи, оскільки  ті

 

вміння, які  вони  розвинуть  у  собі, будуть  переноситися  в інші навчальні

 

 дисципліни  й  стануть  в  нагоді  впродовж  усього  життя. До  цих вмінь

 

 належать  спостереження,  порівняння,  опис,  передбачення,  повідом-лення,

 

класифікація та вимірювання.
 
Структура  досліду має багато спільного з спостереженнями.
 
Перший його етап — підготовка до пошукової діяльності в природі  —  має бути  

 

спрямований  на  виявлення  їхніх  знань  про  певні об’єкти та природні явища  і

 

 створення  атмосфери  зацікавленості.Цьому  сприятимуть  доречно поставлені

 

 запитання, цікава  розповідь  дорослого. Так, наприклад,   під  час гри малят з

 

повітряними кульками вихователь може запитати: «Як ви гадаєте, яка з

 

повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?».

 

Другий етап  —  початок  досліду. Він  розпочинається  із  висування припу-щень.

 

Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати  припу-щення  у

 

 вигляді  певних  висловлювань. (Легка  та  кулька, що  може літати, тобто

 

наповнена  повітрям). Якщо  вони  будуть  правильні: вихователеві слід

 

підтвердити це дослідом. Неправильні припущення  треба спростувати. Після

 

цього  дослід  має обговорюватися. Всі  умови  в  перебігові  обговорення по-

 

винні бути однакові, окрім  якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпе-чити

 

 чистоту   експерименту. Наприклад,  щоб   перевірити   наведене   вище

 

припущення,  необхідно  зважити  обидві  кульки, вагу  яких  ми порівнюємо,

 

тобто  наповнену  повітрям   і   порожню. Та  спочатку  треба  перевірити,  чи

 

однакові  вони  за  всіма  параметрами: кольором,  формою,  розміром. А щоб

 

переконатися в тому, що вони однакові  і за вагою, обидві кульки  слід зважи-ти

 

перш ніж одну з них наповнити повітрям.

 

 

Третій етап  — перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному

 

прикладі — одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах.

 

Результати  зважування  порожньої  кульки  і кульки, яку наповнено повітрям

 

порівнюють.

 

 

Четвертий етап  — заключний, на якому відбувається обговорення резуль-татів

 

досліду. Отже, робляться  певні висновки, тобто початкові припущення

 

підтверджуються або спростовуються. Залежно від обсягу та складності орга-

 

нізації  і  проведення  дослід  може  бути як цілим заняттям, так і його компо-

 

нентом. Слід  пам’ятати, що нові  знання  як  результат самостійного «відкри-ття»

 

дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних.
 
Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу,

 

прогулянок,  цільових прогулянок  та  праці  в  природі  з метою закріплення,

 

узагальнення та систематизації знань дітей дошкільного віку.
 
Сім’я, родина, дошкільний заклад – у цих інституціях розпочинається

 

виховання в дитини інтересу до навколишнього світу, прилучення до

 

спільної діяльності з дорослими.

 

 Життя доводить, що в умовах, які весь час змінюються, найкраще

 

орієнтується, приймає рішення, працює людина гнучка, креативна, здатна

 

використовувати нові ідеї та задуми, знаходити нові підходи й рішення

 

проблем. Слід зазначити важливість створення у дошкільному закладі

 

сприятливих умов для розвитку особливостей кожної дитини.

 

 Важливо так організовувати діяльність дітей, щоб через дослідницьку

 

діяльність, відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з

 

природними об’єктами діти одночасно оволодівають новими знаннями,

 

вміннями та навичками. Останнє тісно пов’язано з практичними

 

перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру

 

експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності. Завдяки

 

такому пізнанню природи під керівництвом вихователя здійснюється

 

досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами,

 

відбуваються їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення.

 

 Діти із задоволенням приймають участь у дослідах, спостереженнях за

 

об’єктами, які розвивають пам’ять, увагу, вчать логічно мислити.

 

 Організовуючи та плануючи роботу дослідницької діяльності з

 

дошкільниками, я можу визначити, що:

 

У дітей поступово виявляється пізнавальний інтерес до

 

експериментування;

 

Розвиваються всі аналізатори, чуттєвий досвід, нетрадиційне

 

дивергентне мислення;

 

З’являється вміння самостійно знаходити альтернативні шляхи

 

пошуку інформації та визначення властивостей матеріалів;

 

Поширюються знання про взаємозалежність явищ живої та

 

неживої природи.

 

 Дослідництво має суттєве значення для майбутньої практичної

 

діяльності дітей. Воно дає змогу не лише орієнтуватися у характері

 

роботи, а й раціонально спланувати свої дії.

 

 Розглядаючи пошуково-дослідну діяльність як чуттєво-практичну (а саме

 

такою вона і є), беремо до уваги, що здійснюється вона теоретично

 

пізнаними засобами і вміннями та навичками, здобутими практично. Цей

 

вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі

 

відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці

 

виховання може визначити зміст діяльності відповідно до обраної мети, 

 

 

 

неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів.

 

 

Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище або властивість,

 

варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже,

 

для дітей стає доступним те, що в об'єктивно існуючій природі не

 

піддається спостереженню. У зв'язку з цим пошуково-дослідна діяльність

 

має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв'язків, недоступних

 

для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи тощо.

 

 Досліди – це важливий шлях до пізнання. Цінність їх полягає в тому.

 

Що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога.

 

Досліджуючи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності.

 

 Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може

 

бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам'ятати, що

 

нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають

 

формуватись на знаннях, попередньо засвоєних. Отже, нескладні досліди

 

проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових

 

прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та

 

систематизації знань дітей старшого дошкільного віку.

 

 Дошкільник не може споглядати, він прагне активної взаємодії з

 

навколишнім середовищем. Безпосередній контакт дитини з предметами

 

дає змогу пізнати ті властивості, якими вони різняться. А це, у свою чергу,

 

породжує у дитини безліч питань. Отже, світ, який ледь відкрив свої

 

таємниці, пробуджує у маленької людини допитливість, бажання пізнати

 

більше.

 

 

Практичні додатки.

 
Цикл експериментів з піском.
 
Мета:Познайомити дітей з властивостями піску, розвивати уміння зосередитися;

 

планомірно і послідовно розглядати об'єкти, вміння помічати малопомітні

 

компоненти; розвивати спостережливість дітей, вміння порівнювати, аналізувати,

 

узагальнювати, встановлювати причинно-слідчі залежності і робити висновки.

 

Познайомити з правилами безпеки при проведенні експериментів.

 

Матеріал: сухий чистий пісок, великий плоский лоток, маленькі лотки(тарілочки)

 

, сито, вода, пісочний годинник, лупи, глина, дошки, палички, вироби з кераміки,

 

мірні склянки, прозорі ємності, поліетиленові пляшки, трубочки з паперу, олівець.
 
Перед початком експериментів запропонувати дітям розглянути пісок.

 

^ Експеримент 1. «Піщаний конус»
 
Взяти  жменю піску і відпустити його цівкою так, щоб він падав в одне місце.

 

Поступово в місці падіння утворюється конус, зростаючий у висоту і з великою

 

площею в основі. Якщо довго сипати пісок, на поверхні конуса то в одному місці,

 

то в іншому виникають спливи, рух піску. Діти роблять висновок: пісок сипучий і

 

може рухатися (нагадати дітям про пустелі, про те, що саме там піски можуть

 

пересуватися, бути схожими на хвилі моря)

 

 
^ Експеримент 2. «Властивості мокрого піску»
 
Мокрий пісок не можна сипати цівкою з долоні, зате він може приймати будь-яку

 

потрібну форму, поки не висохне. Пояснити дітям, чому з мокрого піску можна

 

зробити фігурки: коли пісок намокне, повітря між ребрами кожної піщинки зникає

 

, мокрі межі злипаються і тримають одна одну. Якщо ж у вологий пісок додати

 

цемент, то, висохнувши, пісок свою форму не втратить і стане твердим, як камінь.

 

Ось так пісок працює на будівництві будинків.
 
^ Експеримент 3. «Чарівний матеріал»
 
Запропонувати дітям зліпити що-небудь з піску та глини, після чого перевірити

 

міцність споруд. Діти роблять висновок про в'язкість вологої глини і збереження

 

форми після висихання. З'ясовують, що сухий пісок форму не зберігає.

 

Розмірковують, чи можна зробити посуд з піску та глини. Діти перевіряють

 

властивості піску та глини, зліпивши з них посуд і підсушивши його.
 
^ Експеримент 4. «Де вода?»
 
Запропонувати дітям з'ясувати властивості піску та глини, пробуючи їх на дотик

 

(сипучі, сухі). Діти наливають склянки одночасно однаковою кількістю води (води

 

наливають рівно стільки, щоб повністю пішла в пісок). З'ясувати, що сталося в

 

ємностях з піском і глиною ( вся вода пішла в пісок, але стоїть на поверхні глини);

 

чому (у глини частинки ближче один до одного, не пропускають воду); де більше

 

калюж після дощу (на асфальті, на глинистій землі, оскільки вони не пропускають

 

воду всередину; на землі, в пісочниці калюж немає); чому доріжки в городі

 

посипають піском (для поглинання води).
 
^ Експеримент 5. «Вітер»

 

Запропонувати дітям з'ясувати, чому при сильному вітрі незручно грати з піском.

 

Діти розглядають заготовлену «пісочницю» (банку з насипаних тонким шаром

 

піску). Разом з дорослим створюють ураган - різко з силою струшують банку і

 

з'ясовують, що відбувається і чому (оскільки піщинки маленькі, легкі, не

 

прилипають одна до одної, вони не можуть утриматися ні одна за одну, ні за

 

землю при сильному русі повітря). Запропонувати дітям поміркувати, як зробити,

 

щоб з піском можна було грати і при сильному вітрі (добре змочити водою).
 
^ Експеримент 6. «Склепіння і тунелі»
 
Запропонувати дітям вставити олівець в трубочку з паперу. Потім обережно

 

засипати її піском так, щоб кінці трубочки виступали назовні. Витягуємо олівець і

 

бачимо, що трубочка залишається не зім'ятою. Не має значення, чи вона була

 

закопана в вертикальному, похилому або горизонтальному положенні. Діти

 

роблять висновок: піщинки утворюють запобіжні склепіння. Пояснити, чому

 

комахи, що потрапили в пісок, вибираються з-під товстого шару цілими і неушкодженими.
 
^ Експеримент 7. «Пісочний годинник»
 
Показати дітям пісочний годинник. Нехай вони послідкують за тим, як

 

пересипається пісок. Дати дітям можливість відчути тривалість хвилини.

 

Попросити дітей набрати в долоню як можна більше піску, стиснути  і дивитися,

 

як біжить цівка піску. Діти не повинні розтискати свій кулачки до тих пір, поки не

 

висиплеться весь пісок. Запропонувати поміркувати над приказкою «Час як

 

пісок», «Час як вода».

                             

 

 

Конспект заняття з пошуково-дослідницької діяльності "Граємося

 

водичкою" у молодшій групі

 

Мета: Дати дітям уявлення про основні властивості води: прозора, рідка, без

 

кольору, без запаху, тепла, холодна, чиста, брудна, хлюпає, крапає, ллється.

 

Спонукати дітей до розвитку пізнавальної активності за допомогою дослідів.

 

Уточнити уявлення дітей про те, що вода дуже важлива для живих істот. Навчати

 

співвідносити свої дії із словесною вказівкою вихователя. Розвивати активне

 

пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підхід до пізнання

 

властивостей води, сприяти створенню теоретичної бази для інтелектуального

 

розвитку дітей. Виховувати моральне та естетичне ставлення до навколишнього

 

світу, правильне ставлення до свого здоров'я.

 

Матеріал: вода. склянки, колбочка, миска. ноутбук, флешка з демонстраційним

 

матеріалом.

 

Хід заняття

 

-Добрий день, малята. Хтось сьогодні завітав до нас у гості.Це Капітошка.

 

-Ось послухайте дуже цікаву історію від Капітошкию Жила була на світі одна

 

пречудова мама. Звали її Хмаринка. Вона жила високо-високо у небі. Хмаринка

 

була дуже працьовита і любила все довкола поливати. В неї було багато діток. І

 

вони називалися Краплинками.Це мої братики та сестрички Ось такі( Показує)

 

Слайд 1

 

Коли приходило літо всі чекали Хмаринку з нетерпінням. І тоді Хмаринка

 

пропливала над садами, городами і полями. І де вона з'являлася ішов теплий,

 

літній дощ. І ось настала осінь. Стало холодно, Хмаринка змінила свій колір, стала

 

сірою.

 

Слайд 2.

 

З неї почали падати холодні краплинки. Подивіться, діти на них. Слайд 3

 

Діти, де живе Капітошка?

 

Слайд 4-10

 

-Давайте ми покажемо як Краплинки падають з Хмаринки

 

Пальчикова гімнастика"Дощик"

 

Дощик ,дощик, кап, кап. кап( Пальцем лівої руки доторкаємося до долоні правої

 

руки, імітуючи дощик)

 

Ти не капай більше так (Пальцем правої руки доторкаємося до долоні лівої руки)

 

Вистачить землю поливать (Показуємо пальчиком знак заперечення)

 

Нам пора іти гулять (Двома пальцями кожної руки імітуємо кроки)

 

-Діти, краплинки що це?(Водичка)

 

-Подивіться що нам приніс Капітошка.

 

Дослід 1

 

Показується дітям колбочка з водою.

 

-Дітки, подивіться що це? (Водичка)

 

-Якого кольору водичка? (Вона прозор

 

а)
-Вона чиста? (Так)

 

-Що ми можемо зробити з водичкою? (Умиватися)

 

Дослід 2

 

-Подивіться, малята, Капітошка іще щось нам приніс (Показується дві колбочки з

 

водою)

 

-Давайте ми попробуєм яка водичка у цій склянці? (Діти пробують воду на дотик)

 

-Яка водичка у склянці? (Холодна)

 

-Спробуйте водичку у іншій склянці (Діти торкаються)

 

-Ось ця водичка яка? (Тепла)

 

-Отже, водичка може бути яка?(Холодна, тепла)

 

-Якою водичкою краще умиватися? (Теплою)

 

-Давайте ми покажемо Капітошці як ми уміємо

 

умиватися

 

Проводиться вправа"Водичко, водичко, умий мені личко"

 

Водичко, водичко 

 

Умий мені личко

 

Рум'яне та біле

 

Як яблучко спіле

 

(Діти імітують рухи)

 

 

-Малята, покажемо як ми уміємо мити ручки (Діти показують)

 

Дослід 3

 

-Діти, хочете погратися з водичкою? Водичка уміє співати пісеньки. Ось

 

послухайте.

 

Роздаються пластмасові скляночки, діти наливають у скляночки воду і виливають
її.

 

-Що робить водичка? (ЛЛється, тече)

 

-Отже, вона яка? (Рідка)

 

-Ще, малята, вода знає іншу пісеньку.Хочете послухати?

 

Дослід 4

 

Виставляємо миски з водою. Діти підходять до мисок і плещуть по поверхні води

 

долоньками.

 

-Що робить водичка? (Хлюпає)

 

-Малята ми вже знаємо, що з Хмаринки падають Краплинки. Так іде дощик.

 

Давайте ми побавимося з дощиком.
 
Ми веселі малюки

 

Любим гратись залюбки

 

Вмієм бігати, стрибати

 

Будем з дощиком ми грати

 

Проводиться фізкультхвилинка "Дощик"

 

Дощик, дощик, задощи

 

На дерева на кущі

 

Не злякаєш нас нітрішки

 

Бо прудкі у діток ніжки

 

Раз, два, три,лови

 

-Малята, ми з вами погралися,а тепер Капітошка хоче вам іще щось показати

 

Дослід 5 

 

Береться склянка води. Пропонується дітям понюхати воду

 

-Діти, чим пахне водичка? (Нічим)

 

-Так, вірно вона немає запаху

 

-Ви ще казали ,що водичка буває чистою і ми нею миємо ручки. Але водичка

 

може бути і іншою. Ось подивіться.

 

У скляночку з водою кидається грудочка землі

 

-Подивіться яка водичка? (Брудна).Чи можна нею умиватися і пити брудну воду?

 

(Ні).Вірно це може зашкодити нашому здоров'ю.

 

Підсумок

 

-Отже, діти,ви вже знаете,що водичка буває яка? (Прозора, тепла, холодна,чиста,

 

брудна)

 

-Яку пісеньку може співати водичка? (Вона крапає, хлюпає, ллється)

 

-Молодці, діти, ви дуже багато сьогодні взнали на занятті. Ви були уважні та

 

чемні. За це Капітошка хоче розповісти вам цікаву історію яка з ним трапилася.

 

Перегляд мультфільма"Капітошка"